Як зробити українські міста комфортнішими. Підсумки Forbes Development

Під час панелі «Так жити (не) можна. Як повернути міста людям» на форумі Forbes Development учасники говорили про те, як змінити підхід до розвитку міст. Модерував дискусію засновник «Київської школи девелопменту» Ігор Райков. Серед спікерів — співвласник Stolitsa Group Іван Молчанов та засновник і CEO архітектурного бюро «Архіматика» Дмитро Васильєв.

Міста будуються для інвесторів, а не для людей

Ігор Райков відкрив дискусію з тези, що українські міста сьогодні формуються не від потреби людей жити комфортно, а від інвестиційної логіки девелоперів.

Дмитро Васильєв погодився, але додав важливий нюанс: проблема не лише в девелоперах, а у відсутності сильної позиції міста як представника інтересів мешканців.

«Найбільший вплив на місто зараз у девелоперів і бізнесу. Саме вони зараз керують і створюють ту забудову, яку ми бачимо. Але у всіх наших містах зараз мінімальна участь самого міста — не мера особисто, а влади як фактичних представників громади, яка мала б відстоювати зацікавленість мешканців і робити це професійно. Люди завжди проти нового будівництва — і це логічно, бо за останні десятиліття можна на пальцях однієї руки перерахувати проєкти, які насправді покращили своє місто. Люди бачать цю різницю: історична архітектура дає більш комфортні відчуття, а нова забудова цього не несе. І тут якраз відсутня позиція експертності місцевої влади, яка має регулювати і дбати про те, щоб місто в майбутньому розвивалося правильно», — зазначив він.

Спочатку сенс, потім простір

Іван Молчанов запропонував починати розвиток міста не з просторових рішень, а з відповіді на питання: про що взагалі це місто? 

«Наразі в нас немає кризи простору — в нас є криза сенсів. Бо спочатку йде сенс, а потім наповнення. Я би починав велику стратегію розвитку саме з наповнення сенсами. Є дуже класна методологія, яку створили Андрій Мельник і Олександр Філоненко — методологія визначення ідентичності міста. Вони зробили це на базі Запоріжжя і визначили його ідентичність. І знаючи її, відповідати на питання, про що місто, яку цінність воно дає, вже легше. І далі вже можна приймати просторові рішення і формувати законодавчу базу під це».

Він також зазначив, що сьогодні всі учасники міського розвитку — громада, девелопери, місто, урбаністи — фактично знаходяться по різних сторонах і не чують одне одного.

«У нас невибудований діалог між усіма стейкхолдерами міста. По різних барикадах — громада, девелопери, місто, урбаністи. І дуже мало місць і платформ для того, щоб цей діалог будувати і чути одне одного. У всіх є спільне бажання покращувати місто, але немає спільного бачення. І саме формуючи спільне бачення і чіткі правила гри, можна досягти результату. Нам потрібно всіх посадити за один стіл. Я знаю, наскільки це важко. Але почати з таких речей, як формування стратегічного бачення розвитку міста — це і є перший крок».

FAR як альтернатива генпланам

Окремо учасники обговорили систему FAR — коефіцієнт забудови ділянки, який використовується в США, Японії та інших розвинених країнах. На відміну від українських генпланів, де правила часто непрозорі, FAR дає кожному девелоперу чітку відповідь: скільки квадратних метрів можна збудувати на конкретній ділянці.

«FAR — це дуже крута система, яка використовується в розвинених країнах (Японії, США). Це один з потенційних напрямків, які можна брати в основу містобудування. Ти можеш контролювати поверховість, бачиш, скільки у тебе є свободи дій на певну земельну ділянку. І плюс — цей коефіцієнт можна підвищувати, якщо робиш якийсь вклад в інфраструктуру або соціальну складову. Тоді коефіцієнт зростає і ти можеш відповідно більше будувати. Це дуже цікава історія» — Іван Молчанов.

Учасники зійшлися на тому, що змінити ситуацію можна лише через діалог між усіма стейкхолдерами та формування спільного бачення.

«Всі ми впливаємо тим чи іншим чином на місто. І якщо ми будемо поширювати правильні цінності, вимагати їх від влади і розуміти, що несемо відповідальність за те, що зараз будується і як воно експлуатується, то ми суспільно прийдемо до правильного результату», — підсумував Васильєв.