Українська асоціація девелоперів стала генеральним партнером ЛУН Місто 2026
9 червня у Києві відбулася масштабна конференція ЛУН Місто 2026, що об’єднала понад 500 учасників: представників держави й міст, девелоперів, архітекторів, урбаністів, громадських ініціатив, експертних організацій і медіа. Українська асоціація девелоперів виступила генеральним партнером події.
.jpg)
Цьогорічна тема ЛУН Місто була присвячена новим запитам до житлової забудови як частини комфортного міста. Повномасштабна війна змінила очікування людей від житла: сьогодні квартира більше не сприймається лише як квадратні метри. Для мешканців дедалі важливішими стають безпека, енергостійкість, безбар’єрність, якість простору, доступ до інфраструктури та здатність міста адаптуватися до нових викликів.
Програма конференції охопила чотири ключові блоки: фундаментальні зміни у підходах до нового житла, безбар’єрність, енергонезалежність та міську інфраструктуру. Окремою темою стало питання стратегічного розвитку міст в умовах застарілої містобудівної документації та складних погоджувальних процедур.
Під час дискусії про містобудівну документацію народна депутатка, голова Комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк наголосила, що проблема застарілих генеральних планів напряму стосується кожного мешканця громади.
«Київ досі живе за генеральним планом, який почали розробляти у 1997 році, а затвердили у 2000-му. Він чинний, але точно не є актуальним. Без бачення комплексного розвитку території страждають усі — і мешканці, і міста, і бізнес», — зазначила Олена Шуляк.
За її словами, житлове будівництво має розглядатися як один із державних пріоритетів, адже Україна потребує нових рішень для забезпечення людей житлом, розвитку громад і залучення інвестицій.
«Нам усім потрібно гуртуватися для того, щоб правила були зрозумілими, без корупційних чинників і працювали так, щоб і бізнес, і мешканці отримували переваги», — додала Олена Шуляк.
Голова Української асоціації девелоперів Євген Фаворов підкреслив, що для галузі питання містобудівного планування є одним із ключових бар’єрів для розвитку. За результатами галузевого опитування, яке проводила Асоціація, девелопери серед основних проблем називають нестабільність дозвільної системи, складність отримання містобудівних умов та обмежень, а також містобудівну підготовку земельних ділянок.
«Держава вже рухається в частині перших двох проблем — дозвільної системи та містобудівних умов і обмежень. Але ми поки не бачимо рішення щодо містобудівної підготовки земельних ділянок і питань міського планування. А саме це сьогодні блокує можливість комплексного розвитку великих територій», — сказав Євген Фаворов.
Він також наголосив, що промислові та занедбані території в містах можуть стати ресурсом для нового житла, соціальної інфраструктури та сучасного міського середовища. Однак для цього потрібні прозорі й передбачувані механізми, які дозволять місцевій владі ухвалювати рішення швидше, але з урахуванням публічного інтересу.
«Має бути збалансоване рішення на користь житлового будівництва. Якщо житло є пріоритетом для держави, то регулювання має допомагати створювати нове житло, а не консервувати території, які роками не можуть бути використані», — підкреслив Євген Фаворов.
Про складність роботи з великими міськими територіями говорив і комерційний директор UDP Євген Бокій. На прикладі промислових зон він пояснив, що бізнес часто опиняється перед вибором: роками чекати на оновлення генерального плану, відновлювати застаріле промислове використання (з усіма наслідками для екології та комфорту міст) або шукати компромісні формати забудови, які не завжди є найкращими для міста.
.jpg)
«Бізнес не розуміє фразу “чекати” — він має працювати. Якщо великі занедбані промислові території можуть бути самодостатніми, з садочками, школами та необхідною інфраструктурою, держава має знайти механізм, який дозволить перетворювати їх на повноцінну житлово-громадську забудову. У випадку зі спорудження індустріальних партків рішення знайшлося. Можливо знайдеться і тут», — зазначив Євген Бокій.
СЕО Avalon Роман Давимука звернув увагу, що проблема містобудівного планування не обмежується лише браком документів. У багатьох містах існує конфлікт між різними типами документації, що створює поле невизначеності і для бізнесу, і для місцевої влади.
«Кожен новий документ — це нова історія і нове пропрацювання шляху. Ключовим етапом має стати уніфікація та приведення наявної документації до одного знаменника, щоб міста могли планувати розвиток не під тиском кримінальних справ, а з візією, статистикою і зрозумілими правилами», — сказав Роман Давимука.
У блоці про нове житло також взяли участь представники девелоперської спільноти, зокрема засновник РІЕЛ Ростислав Мельник та засновник Київської школи девелопменту, військовослужбовець Ігор Райков. Дискусія була присвячена тому, як мають змінюватися підходи до житлового будівництва з урахуванням довготривалої війни, безпекових ризиків, нових очікувань покупців і потреб міст.
Окремий блок конференції був присвячений безбар’єрності. Заступниця Міністра розвитку громад та територій України Наталія Козловська наголосила, що безбар’єрність не можна зводити лише до пандуса, широких дверей чи ліфта. Йдеться про значно ширшу систему — фізичну, інформаційну, цифрову, освітню, економічну та суспільну доступність.
«Безбар’єрність — це не про пандус, не про широкий ліфт і не про широкі двері. Це про зручність користування міським простором для всіх громадян. І коли ми говоримо про фізичну безбар’єрність, вона відкриває вікно для всіх інших можливостей, які мають бути впроваджені і на законодавчому рівні, і на рівні громад, і на практиці», — зазначила Наталія Козловська.
За її словами, сьогодні лише близько 20% об’єктів в Україні можна вважати безбар’єрними, а отже попереду велика робота не лише для держави та органів місцевого самоврядування, а й для бізнесу.
«Я закликаю бізнес дивитися на безбар’єрність не як на витрати, а як на інвестицію — у власний бізнес, робочі місця, якість сервісу та статус відповідального суб’єкта, який звертає увагу на доступність своїх об’єктів», — підкреслила Наталія Козловська.
Співзасновниця та СЕО AIMM Анна Іскіердо у своєму виступі наголосила, що безбар’єрність може бути майже безкоштовною, якщо враховувати її на етапі проєктування, а не виправляти помилки після реалізації.
«Головний меседж у тому, що безбар’єрність може не коштувати нічого, якщо вчасно про неї подумати. Архітектори та девелопери відповідають не лише за фізичну доступність, а й за безпеку, навігацію, зрозумілість простору та рівний доступ до будівель», — сказала Анна Іскіердо.
Ще одним важливим фокусом стала енергостійкість житла. Учасники дискусії говорили про те, що після блекаутів 2022–2023 років та складних зимових періодів покупці почали інакше оцінювати якість будинку. Наявність резервного живлення, робота ліфтів, насосів, водопостачання, тепла та критичної інфраструктури стають такими ж важливими питаннями, як школа, парк чи магазин поруч.
Директор з розвитку «Креатор-Буд» Дмитро Струк зазначив, що остання зима показала, наскільки критичною є здатність будинку підтримувати базові функції під час відключень.
«Усі відчули, як складно жити, коли вимикають світло, не їдуть ліфти, є проблеми з водою і квартира холодна. Саме тому ми як девелопер почали впроваджувати формат енергостійкого житлового комплексу — з сонячними панелями, акумуляторами та рішеннями для резервного живлення», — сказав Дмитро Струк.
До обговорення енергетичної стійкості також долучилася представниця KAN Development Анна Попруга. Учасники блоку говорили про те, що енергоефективність і резервне живлення поступово стають новим стандартом якості житла, а не додатковою опцією для окремих проєктів.
Завершальний блок конференції був присвячений місту для життя та новим сенсам міського розвитку. Співзасновник платформи стратегічного розвитку столиці Іван Молчанов наголосив, що українські міста мають переходити від реактивних рішень до стратегічного мислення.
«Сьогодні ми часто реагуємо на моментальні виклики — прильоти, руйнування, кризові ситуації. Але нам потрібно більше говорити про майбутнє і про рішення хоча б на наступні п’ять років. Важливо навчитися слухати одне одного: щоб місто чуло киян, девелопери чули активістів, урбаністи чули архітекторів», — зазначив Іван Молчанов.
ЛУН Місто 2026 показало, що ринок девелопменту, держава, громади та експертне середовище мають спільний порядок денний. Україні потрібне нове житло, але воно має створювати не лише квадратні метри, а й якісне міське середовище: безпечне, доступне, енергостійке, продумане та інтегроване в розвиток міста.
Для Української асоціації девелоперів участь у події як генерального партнера стала продовженням системної роботи зі створення відкритого діалогу між бізнесом, державою, містами та суспільством. Саме такий діалог має стати основою для нових прозорих правил гри у девелопменті — правил, які дозволять галузі розвиватися, містам зростати, а українцям отримувати якісне житло та комфортне середовище для життя.
