Українська асоціація девелоперів представила кейс військових фортифікацій

Вперше кейс будівництва фортифікацій було презентовано під час «Української будівельної премії 2025» від DMNTR — галузевої події, що зібрала девелоперів, архітекторів, інженерів та інших фахівців будівельної сфери. У межах програми Асоціація провела панельну дискусію «Фортифікації як інженерний кейс: архітектура, планування, рішення» та відкрито поділилася практичним досвідом спорудження захисних споруд.

Асоціація залучила ресурси на спорудження та взяла на себе роль проєктного офісу від пошуку підрядників й аналізу комерційних пропозицій до оптимізації витрат і залучення фахівців для оцифрування рішень. Ключовим результатом цього кейсу стала побудова фортифікаційних споруд на харківському напрямку з облаштованими підземними укриттями та 2 км шляхів сполучення, які вже використовуються.

Як додатковий результат роботи, команда напрацювала проєктне рішення — документ з планами та інженерними розрахунками. Він базується на практичному досвіді, отриманому безпосередньо під час реалізації об’єкта поблизу зони бойових дій. Це програмне рішення може стати корисним інструментом для інших підрозділів Сил оборони України — як орієнтир у плануванні, проєктуванні та реалізації захисних споруд. Саме тому Асоціація девелоперів ініціює поширення цього досвіду серед військових і професійної спільноти.

Абстрактний запит, що втілився у деталізований інженерно-архітектурний проєкт

Практичний кейс Асоціації девелоперів з будівництва фортифікаційних споруд на харківському напрямку почався із запиту військових, які попросили про професійну допомогу. 

«Ми отримали запит на два рядки, де було зазначено: 2 км шляхів сполучення, 12 підземних фортифікаційних споруд УГС. Тобто, потрібне було укриття з гофрованої сталі, яке треба закопати під землю, зверху забезпечити накриття і, відповідно, зробити шляхи сполучення між ними. Але задачею на пів аркуша, це неможливо забезпечити», — зазначає Євген Фаворов.

На четвертий рік повномасштабної війни Україна стикається з парадоксальною проблемою: бойовий досвід є, а систематизованого інженерного підходу до будівництва фортифікацій — часто немає. 

Тетяна Гончарова, модераторка панельної дискусії, у своєму Facebook звернула увагу на ще одну проблему, з якою стикаються як цивільні, так і військові. За її словами, навіть за наявності ресурсів, відсутність чіткого технічного завдання і оцифрованих даних ускладнює реалізацію таких ініціатив. 

«Це блискучий проєкт в плані реалізації і вкрай важливий. Але що здивувало. Фахівці готові безкоштовно долучатися до проєктування і будівництва (як дізналась, асоціація на мільярди допомогла вже ЗСУ), але вони хочуть бачити конкретне технічне завдання. Військові його дати не готові. Типові проєкти бути можуть, але з огляду на різницю ландшафтів областей тут не буде універсального знаменника. Між тим база наявних фортифікацій — цілком робочий проєкт, але хтось має все наявне зібрати до купи і оцифрувати», — зазначила Тетяна.

У межах кейсу Асоціація залучила ресурси на спорудження та взяла на себе роль проєктного офісу від пошуку виконавців й аналізу комерційних пропозицій, до оптимізації витрат і залучення архітекторів для оцифрування рішень. 

«Ми довго шукали підрядників в Києві, але врешті попрацювали з харківськими підрядниками, невеликими компаніями, які готові були поставити туди і людей, і техніку» — продовжив Фаворов.

Ключовим результатом стала розробка повноцінного проєктного документу — з планами, інженерними розрахунками, логікою розміщення, вимогами до гідроізоляції, вентиляції, маскування та автономності підземних споруд. Документ базується не на теорії, а на практичному досвіді, отриманому в безпосередній близькості до зони бойових дій.

Чому питання фортифікацій критичне

На панельній дискусії т.в.о. начальника відділення цивільно-військового співробітництва бригади «Буревій» Андрій Гарбузюк підкреслив: сучасна війна радикально змінила вимоги до фортифікацій. Старі стандарти не враховували ані масове використання FPV-дронів, ані необхідність повної автономності та непомітності.

«Якщо б усі ці знання систематизувати, оформити в певний документ і розповсюдити між бригадами, інженерними та тиловими службами — це врятувало б багато життів, покращило управління боєм і позитивно вплинуло на боєздатність бригад», — наголосив він.

За його словами, бригадам часто доводиться шукати рішення самостійно, в умовах обмеженого часу та ресурсів. Саме тому цивільна інженерна експертиза, адаптована до реалій фронту, може стати критичним підсиленням для Сил оборони.

Юрій Кривохатько, архітектор та військовослужбовець ЗСУ додав, що вже є напрацьовані досвіди, прописані типові завдання на проєктування, це вже частково реалізовано, зокрема на платформі «Дельта» для військовослужбовців. 

«Але щоб це все складалося, вдавалося, то хотілося б, щоб військовий замовник розумів, хто такий архітектор і як із ним працювати. Як цього досягти, давайте міркувати разом», — додав Юрій.

Від надання ресурсів — до передачі знань

Під час обговорення учасники панельної дискусії окремо наголосили на важливості переходу від разової допомоги до системної роботи з інженерною експертизою. Йдеться не лише про ресурси, а про налагодження взаємодії між військовими, девелоперами та архітекторами, а також про накопичення й передачу практичного досвіду, який може бути використаний різними підрозділами Сил оборони України.

Анна Іскіердо, архітекторка, співзасновниця бюро AIMM, яке займалось розробкою проєкту сказала наступне: 

«Ми максимально готові до того, щоб увібрати весь досвід українських фортифікацій, створити якісь каталоги, нехай це будуть універсальні рішення (хоч я і проти універсальних рішень загалом). Але варто працювати над тим, щоб налагоджувати канал комунікацій між військовими, девелоперами й архітекторами».

Голова Асоціації девелоперів Євген Фаворов зазначив, що цей кейс став логічним продовженням обраного Асоціацією курсу на соціальну відповідальність.

«Наша Асоціація, окрім роботи з владою та захисту інтересів покупців і девелоперів, минулого року свідомо обрала для себе шлях соціальної відповідальності. Ми працюємо з різними напрямками — інклюзивністю, але ключовий для нас напрям сьогодні — це військові й допомога військовим», — наголосив Фаворов.

Представлений кейс не є універсальним “типовим проєктом”, але гарно показує процес, логіку і інженерні принципи, які можуть бути адаптовані під різні ландшафти, завдання та формати оборони. Асоціація девелоперів наголошує, що цей досвід відкритий до подальшого доопрацювання і може стати основою для спільної роботи з іншими бригадами Сил оборони України.

Також Анна зазначила, що спостерігає великий запит на архітектурно-інжинірингові роботи у війську.

«Є дуже великий запит на архітектурно-інжинірингові роботи у війську. Але класична архітектурна чи інжинірингова компанія часто не може по-справжньому працювати з такими запитами, тому що тут необхідно мислити не цивільними нормативами, а реальністю реалізації. Потрібно дуже сильно виходити за рамки того, як ти працюєш у Києві чи у Львові, й пропонувати рішення, які не є теоретичними, а які реально можна збудувати — наприклад, уже цього року», — зазначила Іскіердо.

За словами експертів, у військових умовах важливі не формальні будівельні правила мирного часу, а швидкість реалізації, адаптація до місцевості, маскування, автономність і можливість працювати під постійною загрозою з повітря. Саме тому рішення, які добре працюють у цивільному будівництві, на фронті часто потребують суттєвого переосмислення або взагалі виявляються непридатними без адаптації до реальних бойових умов.

За період повномасштабної війни, компанії-учасники Асоціації девелоперів передали військовим допомогу на суму 1,5 млрд грн.

«Це пряма допомога військовим. Це важливо, це надважливо. Але ми бачимо, що маємо ще потенціал — допомагати експертизою», — підкреслив Євген Фаворов.

Саме тому Асоціація розглядає можливість створення експертної спільноти з архітекторів, інженерів, проєктувальників і підрядників, яка зможе реагувати на запити військових, систематизувати та оцифрувати напрацьований досвід і масштабувати ефективні рішення.

Проєкт у ширшому контексті

Про те, що старі стандарти перестали бути актуальними й на сьогодні захисні фортифікації потребують іншого підходу, раніше неодноразово зазначав Головнокомандувач Збройних Сил України Олександр Сирський:

«На початку повномасштабної російської агресії будувалися величезні опорні пункти, батальйонні райони оборони... Як показав досвід Бахмута, в такому вигляді вони втратили свою актуальність», — зазначив Сирський.

Також, деякі експерти вказують, що навіть за нових умов війни фортифікації продовжують відігравати важливу роль, але тільки якщо вони правильно інтегровані в загальну систему оборони. Так, колишній речник Генштабу, а нині військовий оглядач Владислав Селезньов вважає, що уповільнення просування російських військ на сумському напрямку може бути пов’язане саме з наявністю українських укріплень на цьому відтинку фронту.

«Зараз, скоріше за все, ворог впреться у ті фортифікації, і ймовірність його просування вперед далі ближче до обласного центру буде напряму залежати від ресурсних можливостей, які ворог буде готовий витрачати для реалізації цього плану», — переконаний Селезньов.

Сьогодні основну загрозу для піхоти становлять БпЛА, тому великі опорні пункти стають небезпечними й малоефективними. Натомість потрібні розосереджені, добре замасковані позиції для малих груп, з автономністю, запасними укриттями, прихованими шляхами підходу й відходу. Інженерне планування має забезпечувати не лише фізичний захист, а й непомітність і можливість тривалої оборони з мінімальною кількістю людей. Саме системний, проєктний підхід до фортифікацій — із урахуванням дронів, логістики — сьогодні напряму впливає на життя військових і ефективність оборони.

Військовий оглядач Денис Попович також зазначає, що фортифікації, які будувалися у 2023 році та на початку 2024 року, вже не відповідають реаліям сучасної війни, де вирішальне значення має маскування і глибоке заглиблення в ґрунт.

«Тепер є основою те, що треба зариватися в землю, аби дрон не помітив і не навів вогонь артилерії чи сам не знищив. Всі ці величезні опорні пункти з бліндажами, які могли захистити від КАБів, тепер і це не дуже може рятувати», — додав Попович.

Створення зрозумілої системи фортифікацій допоможе військовим ефективніше ухвалювати рішення в бойових умовах. Поєднання бойового досвіду ЗСУ з інженерною та архітектурною експертизою дозволить перейти до продуманого проєктування, де враховані загроза дронів, автономність та логістика задля збереження життя військових.