Польський форум та нові підходи до безпеки житлових проєктів

2 грудня у Польщі відбувся форум за участю польських девелоперів, профільних міністерств і представників місцевої влади, присвячений новим безпековим викликам у Європі. На порядку денному було питання облаштування місць тимчасового укриття.

Євген Фаворов, голова Української асоціації девелоперів, виступив на форумі та поділився українським досвідом, наголосивши на практичних аспектах та ключових складових впровадження таких рішень.

«Сучасні умови війни, коли час підльоту ракети може становити менше 3 хвилин, обумовлює відповідні вимоги до укриттів, головна з них - швидкість з якою ви можете потрапити до укриття, все інше другорядне», — поділився досвідом Євген. 

‍

У питаннях укриттів слід враховувати багато факторів водночас. Якщо говорити про ризики руйнувань житлових будинків, то слід враховувати як тип обʼєкту нерухомості, так і тип засобу ураження. До прикладу, руйнування, які відбуваються від ураження шахедом — сильно відрізняються від тих руйнувань, які спричинить падіння ракети. А будівлі старого житлового фонду колосально відрізняються від будівель нового фонду по стійкості.

‍

‍

«З нашого досвіду в Україні за час повномасштабної війни ми не раз бачили: сучасні монолітно-каркасні будинки часто зберігають несучу здатність після вибухової дії, навіть коли суттєво пошкоджені фасади. Стратегічно найкраще й найважливіше рішення для міст — реновація застарілого житлового фонду, бо саме там найбільша вразливість, зношені мережі та найгірші умови безпеки.

‍

У нових проєктах підземні/заглиблені паркінги вже фактично виконують функцію укриттів.», — прокоментував Євген.

Крім того, оскільки мова йшла про місця саме тимчасового укриття, а не постійні сховища, як такі, то важливими аспектами тут є:

• облік (інвентаризація) приміщень, які можуть за потреби бути використані, як місця тимчасового укриття;
• співпраця і чіткий розподіл зобов'язань держави, органів місцевої влади та приватних осіб при облаштуванні таких місць;
• подвійне використання таких місць, як запорука підтримання їх у належному стані та забезпечення їх достатньої кількості, а отже і їх доступності (ключова вимога до таких місць).

За свідченнями девелоперів з польської сторони, найбільший біль для них зараз — це надмірна бюрократизація процесів та наявність величезної кількості умов і норм, які вимагаються при облаштуванні тимчасових сховищ. «Вимоги такі високі, що їх майже неможливо виконати», — зазначив один з учасників події. 

На практиці ми бачимо, що норми та вимоги дійсно потрібні для постійних сховищ, але вони мають бути більш гнучкими для сховищ тимчасового типу. Тому що таких сховищ потрібна доволі велика кількість у вже давно збудованих приміщеннях шкіл, лікарень, енергетичних обʼєктів, тощо. Якщо вимоги будуть заскладними для виконання, це уповільнить, а чи взагалі унеможливить їхнє швидке облаштування й використання. 

Важкий досвід, здобутий війною, стає все важливішим для Європи

Український досвід показав, що каркасно-монолітні будівлі значно стійкіші до атак різних типів. Найбільш вразливими є панельні будинки, основними проблемами яких є тонкі стіни та слабкі конструкції. Такі будинки можуть руйнуватися лавиноподібним чином. Підвали або технічні простори в панельних будинках також не були передбачені як укриття. У разі влучання навіть у сусідній будинок підвал чи цоколь можуть обвалитися, що робить такі «сховища» вкрай ризиковими. 

За словами українських інженерів та архітекторів, новобудови дають більше шансів на порятунок для більшого числа людей. Сучасні висотні будівлі найбільш міцні. У них є «ядра жорсткості» з бетону — це ліфтові та сходові вузли. У вищих будівлях ці колони товстіші, відповідно вища стійкість. 

Міжнародні дослідження підтверджують ті самі висновки: панельні конструкції — найменш стійкі до вибухів, тоді як монолітні та цегляні будівлі значно міцніші.

Досвід Північної Європи: Фінляндія та Швейцарія

Фінляндія та Швейцарія десятиліттями вибудовували системи цивільного захисту, які сьогодні вважаються одними з найкращих у світі. У Фінляндії майже в кожному новому будинку є своє укриття — так вимагає закон. Підземні паркінги, спортзали чи технічні приміщення там одразу проєктують так, щоб у разі небезпеки вони могли стати безпечним простором для мешканців. Станом на 2022 рік у країні було понад 50 тисяч таких споруд, розрахованих майже на 5 мільйонів людей. А це майже все населення країни.

Швейцарія має ще більшу систему. Там діє принцип: укриття повинно бути для кожного жителя. У країні налічується близько 9 мільйонів місць у житлових будинках, школах, муніципальних установах. Держава регулярно інвестує у покращення таких приміщень, щоб вони завжди були готові до використання.

Досвід цих країн показує: ефективна система укриттів — це про довгу й послідовну політику. Коли укриття закладають у стандарт проєктування житла, а не будують «десь потім», вони стають інструментом безпеки.

‍