Цифровізація будівельних послуг: що це змінює для девелоперів і ринку
За останні п’ять років відбулися важливі покращення в цифровізації будівельної сфери в Україні. Для девелоперського ринку це не стільки про зручності, як про те, що стало менше ручного втручання, процедури більш прогнозовані, а проходження сервісів швидше іще й краща видимість даних по об’єктах. Саме такі зміни створюють здоровіші умови для запуску нових проєктів, інвестицій і відновлення.
За даними Міністерства цифрової трансформації, Єдина державна електронна система у сфері будівництва (ЄДЕССБ) за п’ять років стала базовою цифровою інфраструктурою галузі. У системі зареєстровано понад 7,5 млн документів, нею користуються близько 140 тисяч учасників ринку, а серед результатів — 2,8+ млн технічних інвентаризацій, 127+ тис. проєктних документацій, 713+ тис. дозволів для старту будівництва, 160+ тис. будівельних паспортів, 81,7 тис. містобудівних умов і обмежень, а також 474 будинки, автоматично зареєстровані як об’єкти спеціального майнового права з понад 60 тис. майбутніх квартир, паркомісць та офісів. Окремо важливо, що система інтегрована з DREAM і Реєстром пошкодженого та знищеного майна, а це вже напряму стосується девелопменту в логіці відновлення країни.
Власне галузеве опитування Асоціації підтверджує інформацію, що девелоперські компанії інтенсивно користуються вказаними цифровими інструментами. 94% опитаних зазначили, що користуються Дією чи ЄДЕССБ. Переважним способом подання та отримання інформації є ЄДЕССБ, далі — Дія, ЦНАП та офлайн візити до держструктур.
Сьогодні громадянам доступні 13 будівельних послуг онлайн через Дію, а за п’ять років через цифрові канали вони отримали понад 223 тисячі послуг через Дію і ще 410 тисяч — через ЦНАПи. Але для ринку важливіше інше: цифрові сервіси поступово переводять ключові будівельні процеси з режиму «домовленостей» у режим чітких правил, статусів і перевірок.
Щоб оцінити не лише зручність, а й реальний економічний та антикорупційний ефект цифровізації, Міністерство цифрової трансформації окремо проаналізувало ці зміни разом із дослідницькою компанією Civitta.
Економічний ефект цього переходу вже вимірюється у мільярдах. За оцінкою Civitta, 14 будівельних послуг у Дії дають 3,3 млрд грн економічного ефекту на рік, з них 3,26 млрд грн — щорічний антикорупційний ефект. Витрати на отримання будівельних послуг скоротилися у 5 разів, а сукупний ефект за п’ять років сягнув майже 13,7 млрд грн. Дослідження показує, що саме в будівельних процедурах цифровізація дає особливо відчутний ефект — зменшує ручне втручання, звужує простір для зловживань і робить правила роботи прозорішими для всіх учасників ринку.
Для девелоперів це означає не просто зручніший документообіг. Йдеться про зниження транзакційних витрат, меншу залежність від людського фактора, більш передбачувані строки та вищу якість взаємодії з державою. Civitta також оцінює, що для групи послуг, вразливих до корупційних ризиків, фактичний ефект уже становить 4,2 млрд грн на рік, а прогнозований вплив на ВВП до 2035 року — 1%. Водночас дослідники наголошують: для повної реалізації ефекту потрібні подальша інтеграція реєстрів, міжвідомча взаємодія і продовження впровадження прозорих алгоритмів ухвалення рішень.
Саме тому цифровізація залишається одним із пріоритетів і для Української асоціації девелоперів.
Разом з «Укрфінжитлом» Асоціація працює над цифровою системою акредитації об’єктів будівництва для програми «єОселя» за принципом «єдиного вікна». «Кабінет девелопера» має спростити і прискорити подання документів, дати змогу подавати одну анкету одразу до кількох банків, уникнути дублювання однакових пакетів документів і відстежувати статус розгляду онлайн. Для ринку це логічне продовження тієї самої трансформації: менше бюрократії, більше прозорості й швидкості у критично важливих для запуску продажів та фінансування процесах.
