BIM в Україні: цифрова трансформація галузі
В Україні обговорюють системне впровадження BIM (Building Information Modeling) як інструменту прозорості, ефективності та контролю у будівництві. Тема набуває практичного виміру в контексті законопроєкту №6383 та державної політики відновлення.
Почати пропонують із проєктів, що реалізуються за публічні кошти. Водночас йдеться не про всі такі проєкти: критерії та параметри відбору визначатиме Кабінет Міністрів України.
«Йдеться не про одномоментне переведення всіх садочків і шкіл у новий формат. Йдеться про великі інфраструктурні проєкти, де держава є замовником і де відповідальність за кожну гривню максимальна», - зазначає Олена Шуляк, Голова профільного Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування.
Що таке BIM, які його переваги й ризики, чи готовий до цього ринок та які приклади впровадження вже є в Україні — розбираємо детально.
BIM (Building Information Modeling) — це цифровий підхід до проєктування та управління будівництвом, який передбачає створення інформаційної моделі об’єкта.
На відміну від традиційного CAD-проєктування, BIM формує комплексну модель будівлі, що містить не лише геометрію, а й дані про матеріали, конструкції, інженерні системи, обсяги робіт, бюджет і графік виконання.
Інформаційна модель супроводжує об’єкт протягом усього життєвого циклу — від проєктування та будівництва до експлуатації.
Подія Мінрозвитку та законопроєкт №6383
Професійну дискусію щодо впровадження BIM ініціювало Міністерство розвитку громад та територій України. Подія об’єднала представників парламенту, уряду, бізнесу та архітектурної спільноти.
У центрі обговорення — законопроєкт №6383 щодо впровадження BIM в Україні. Йшлося про його ключові положення, проблеми ринку та державного сектору, які документ покликаний вирішити, а також про поточний парламентський статус і можливі етапи реалізації.
Окрему увагу приділили міжнародному досвіду, зокрема шляху Великої Британії, де впровадження BIM на рівні державної політики стало стандартом публічного будівництва.
Під час заходу також були представлені результати опитування архітекторів та проєктувальників щодо готовності ринку до впровадження BIM.
Що показує опитування ринку
Опитування охопило 599 респондентів із числа сертифікованих архітекторів та проєктувальників.
Рівень обізнаності:
- 63% добре розуміють, що таке BIM;
- 19% частково знайомі;
- 16% чули про технологію без практичного досвіду;
- 2% не знають.
Отже, 82% мають базове або глибоке розуміння технології.
Оцінка необхідності:
- 35% вважають BIM абсолютно необхідним;
- 42% — важливим;
- 19% — корисним, але передчасним;
- 4% не бачать потреби.
Серед тих, хто добре розуміє BIM, майже 88% оцінюють його як необхідний або важливий інструмент. Це демонструє пряму залежність між рівнем обізнаності та підтримкою впровадження.
Практичний досвід:
- 33,8% використовують BIM регулярно;
- 30,8% застосовували його кілька разів;
- 35,3% не використовували.
Тобто майже дві третини респондентів уже мають практичний досвід роботи з технологією.
Технічна готовність:
- лише 19,7% мають ліцензійне та актуальне програмне забезпечення;
- 21% — частково забезпечені;
- 36,3% використовують безкоштовні або демо-версії;
- 23% не мають необхідного ПЗ.
Це свідчить про наявність технічного бар’єра для масштабного впровадження.
Очікуване зростання вартості:
72% респондентів прогнозують, що використання BIM призведе до зростання вартості проєктування більш ніж на 10% порівняно з традиційним CAD-підходом.
Перехід сприймається як інвестиція з короткостроковим подорожчанням на старті.
Готовність до обов’язковості:
63% підтримують впровадження BIM у проєктах за бюджетні кошти.
Понад 80% готові освоїти технологію протягом трьох років — за умови відповідної підтримки.
Практика: як BIM уже працює в Україні
Окрім теоретичної дискусії, в Україні вже є компанії, які системно застосовують BIM у своїй роботі.
Серед прикладів — група «Ковальська», яка впроваджує BIM у житлових, комерційних та виробничих проєктах. Загалом із використанням цієї технології реалізовано та будується близько 300 000 м² об’єктів. П’ять із них уже введено в експлуатацію, ще чотири перебувають у стадії будівництва.
.jpg)
Серед проєктів — житловий комплекс «Русанівська Гавань» у Києві, завод із виробництва газобетону, а також офісні будівлі B04 та B06 в інноваційному парку UNIT.City. Йдеться як про масштабну житлову забудову, так і про складні виробничі та комерційні об’єкти з високою концентрацією інженерних систем.
У практичному вимірі застосування BIM дозволило:
- мінімізувати колізії між інженерними системами ще на стадії моделювання;
- автоматизувати підрахунок обсягів робіт і матеріалів;
- точніше планувати графіки виконання;
- використовувати цифрові 3D-моделі фронту робіт і техкарти;
- посилити контроль за реалізацією на будівельному майданчику.
З економічної точки зору важливо враховувати структуру витрат життєвого циклу будівлі: проєктування становить 1,5–3% загального бюджету, тоді як будівництво — понад 80%. Саме на етапі будівництва цифрове моделювання дає змогу зменшити ризик помилок, переробок і затримок, які в традиційному підході призводять до додаткових витрат.
Висновки для ринку
Опитування Мінрозвитку показує, що українська професійна спільнота загалом позитивно оцінює BIM та визнає його потенціал. Водночас існують чіткі виклики: технічна готовність, потреба в ліцензійному програмному забезпеченні, очікуване зростання вартості проєктування та необхідність підготовки кадрів.
У контексті відбудови BIM розглядається не лише як технологічне оновлення, а як інструмент підвищення прозорості, керованості та довгострокової ефективності інвестицій у будівництво.
Подальший розвиток цього напрямку залежатиме від балансу між регуляторними рішеннями, підтримкою ринку та реальними можливостями галузі до масштабного переходу.
.jpg)
